нацокотати

НАЦОКОТА́ТИ, кочу́, ко́чеш і НАЦОКОТІ́ТИ, кочу́, коти́ш, док., перех. і неперех., розм. Швидко й весело наговорити чого-небудь.

— Моя дитино, нацокотали тії верхоумки, .. а ти віри пойняла… (Вовчок, І, 1955, 112);

Обидві [Наталя і Настя] посміялися самі з себе. Нацокотіли одна одній про всякі дрібниці (Собко, Шлях.., 1948, 40).

Значення в інших словниках

1. нацокотати — нацокота́ти дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. нацокотати — -кочу, -кочеш і нацокотіти, -кочу, -котиш, док., перех. і неперех., розм. Швидко й весело наговорити чого-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. нацокотати — НАЦОКОТА́ТИ, кочу́, ко́чеш і НАЦОКОТІ́ТИ, кочу́, коти́ш, док., що, чого, розм. Швидко й весело наговорити чого-небудь. – Моя дитино, нацокотали тії верхоумки, .. а ти віри пойняла... (Марко Вовчок); Обидві [Наталя і Настя] посміялися самі з себе. Нацокотіли одна одній про всякі дрібниці (В. Собко).  Словник української мови у 20 томах
4. нацокотати — Нацокотати и нацокотіти, -кочу, -ти́ш гл. Наболтать, наговорить (о женщинахъ, дѣтяхъ). Нацокотали тії верхоумки..., а ти віри поняла. МВ. (О. 1862. III. 45).  Словник української мови Грінченка