нацокотати
НАЦОКОТА́ТИ, кочу́, ко́чеш і НАЦОКОТІ́ТИ, кочу́, коти́ш, док., що, чого, розм.
Швидко й весело наговорити чого-небудь.
– Моя дитино, нацокотали тії верхоумки, .. а ти віри пойняла... (Марко Вовчок);
Обидві [Наталя і Настя] посміялися самі з себе. Нацокотіли одна одній про всякі дрібниці (В. Собко).
Словник української мови (СУМ-20)