начебто

НА́ЧЕБТО, спол., част. Те саме, що нена́че.

По обличчю Олексія промайнуло, начебто тінь, незадоволення (Логв., Літа.., 1960, 89);

Кількох прізвищ зовсім не назвали, начебто їх і не існувало (Кол., На фронті.., 1959, 29);

Кажуть, начебто араби перші вміли робити дзигарі (Коцюб., III, 1956, 7);

Тарас дивився на Остапа такий здивований, начебто це був і не Остап зовсім (Довж., І, 1958, 218);

Все начебто зроблено вже (Головко, II, 1957, 507);

Мар’яна хотіла начебто сказати щось ущипливе, та, видно, стрималася (Сенч., На Бат. горі, 1960, 31).

Значення в інших словниках

1. начебто — на́чебто сполучник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. начебто — див. наче  Словник синонімів Вусика
3. начебто — див. начеб.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. начебто — НА́ЧЕБТО¹, спол. 1. порівняльний. Те саме, що неначе¹ 1. По обличчю Олексія промайнуло, начебто тінь, незадоволення (В. Логвиненко); Кількох прізвищ зовсім не назвали, начебто їх і не існувало (П.  Словник української мови у 20 томах
5. начебто — НА́ЧЕ спол. порівняльний (ужив. для приєднання порівняльних зворотів і підрядних речень), НІ́БИ, МОВ, НЕНА́ЧЕ, НЕМО́В, НІ́БИТО, НА́ЧЕБ, НА́ЧЕБТО, НЕНА́ЧЕБТО, МО́ВБИ, МО́ВБИТО, НЕМО́ВБИ, НЕМО́ВБИТО, ЯК, БУ́ЦІМ розм., БУ́ЦІМТО розм., ГЕ́ЙБИ діал.  Словник синонімів української мови