начебто

НА́ЧЕБТО¹, спол.

1. порівняльний. Те саме, що неначе¹ 1.

По обличчю Олексія промайнуло, начебто тінь, незадоволення (В. Логвиненко);

Кількох прізвищ зовсім не назвали, начебто їх і не існувало (П. Колесник);

Тарас дивився на Остапа такий здивований, начебто це був і не Остап зовсім (О. Довженко).

2. з'ясувальний. Те саме, що неначе¹ 2.

Кажуть, начебто араби перші вміли робити дзиґарі (М. Коцюбинський).

НА́ЧЕБТО², част. власне мод.

Уживається у знач. част. неначе.

Все начебто зроблено вже (А. Головко);

Мар'яна хотіла начебто сказати щось ущипливе, та, видно, стрималася (І. Сенченко).

Значення в інших словниках

1. начебто — на́чебто сполучник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. начебто — див. наче  Словник синонімів Вусика
3. начебто — див. начеб.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. начебто — НА́ЧЕ спол. порівняльний (ужив. для приєднання порівняльних зворотів і підрядних речень), НІ́БИ, МОВ, НЕНА́ЧЕ, НЕМО́В, НІ́БИТО, НА́ЧЕБ, НА́ЧЕБТО, НЕНА́ЧЕБТО, МО́ВБИ, МО́ВБИТО, НЕМО́ВБИ, НЕМО́ВБИТО, ЯК, БУ́ЦІМ розм., БУ́ЦІМТО розм., ГЕ́ЙБИ діал.  Словник синонімів української мови
5. начебто — НА́ЧЕБТО, спол., част. Те саме, що нена́че. По обличчю Олексія промайнуло, начебто тінь, незадоволення (Логв., Літа.., 1960, 89); Кількох прізвищ зовсім не назвали, начебто їх і не існувало (Кол., На фронті..  Словник української мови в 11 томах