начеб

НА́ЧЕБ¹, спол.

1. порівняльний. Те саме, що неначе¹ 1.

Мина [Кармель] село Лани вже так потихеньку, начеб недужого віз (Марко Вовчок);

Лише від однієї згадки про це [що скоро матиме свіжу копійку] його мляво-сумирні очі спалахують розбійницькими вогниками, а всередині чується така теплінь, начеб туди покотились цілющі струмочки горілки (М. Стельмах);

А вкрали [коней] .. проїжджі якісь, начеб цигани (А. Головко).

2. з'ясувальний. Те саме, що неначе¹ 2.

НА́ЧЕБ², част. власне мод.

Уживається у знач. част. неначе.

[Калеб:] Ознак, то правда, начеб і немає... (Леся Українка).

Значення в інших словниках

1. начеб — наче́б сполучник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. начеб — див. наче  Словник синонімів Вусика
3. начеб — начебто, спол., част. Те саме, що неначе.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. начеб — НА́ЧЕ спол. порівняльний (ужив. для приєднання порівняльних зворотів і підрядних речень), НІ́БИ, МОВ, НЕНА́ЧЕ, НЕМО́В, НІ́БИТО, НА́ЧЕБ, НА́ЧЕБТО, НЕНА́ЧЕБТО, МО́ВБИ, МО́ВБИТО, НЕМО́ВБИ, НЕМО́ВБИТО, ЯК, БУ́ЦІМ розм., БУ́ЦІМТО розм., ГЕ́ЙБИ діал.  Словник синонімів української мови
5. начеб — НА́ЧЕБ, спол., част. Те саме, що нена́че. Мина [Кармель] село Лани вже так потихеньку, начеб недужого віз (Вовчок, І, 1955, 353); Лише від однієї згадки про це [що скоро матиме свіжу копійку] його мляво-сумирні очі спалахують розбійницькими вогниками...  Словник української мови в 11 томах