начеб
НА́ЧЕБ¹, спол.
1. порівняльний. Те саме, що неначе¹ 1.
Мина [Кармель] село Лани вже так потихеньку, начеб недужого віз (Марко Вовчок);
Лише від однієї згадки про це [що скоро матиме свіжу копійку] його мляво-сумирні очі спалахують розбійницькими вогниками, а всередині чується така теплінь, начеб туди покотились цілющі струмочки горілки (М. Стельмах);
А вкрали [коней] .. проїжджі якісь, начеб цигани (А. Головко).
2. з'ясувальний. Те саме, що неначе¹ 2.
НА́ЧЕБ², част. власне мод.
Уживається у знач. част. неначе.
[Калеб:] Ознак, то правда, начеб і немає... (Леся Українка).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- начеб — наче́б сполучник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- начеб — див. наче Словник синонімів Вусика
- начеб — начебто, спол., част. Те саме, що неначе. Великий тлумачний словник сучасної мови
- начеб — НА́ЧЕ спол. порівняльний (ужив. для приєднання порівняльних зворотів і підрядних речень), НІ́БИ, МОВ, НЕНА́ЧЕ, НЕМО́В, НІ́БИТО, НА́ЧЕБ, НА́ЧЕБТО, НЕНА́ЧЕБТО, МО́ВБИ, МО́ВБИТО, НЕМО́ВБИ, НЕМО́ВБИТО, ЯК, БУ́ЦІМ розм., БУ́ЦІМТО розм., ГЕ́ЙБИ діал. Словник синонімів української мови
- начеб — НА́ЧЕБ, спол., част. Те саме, що нена́че. Мина [Кармель] село Лани вже так потихеньку, начеб недужого віз (Вовчок, І, 1955, 353); Лише від однієї згадки про це [що скоро матиме свіжу копійку] його мляво-сумирні очі спалахують розбійницькими вогниками... Словник української мови в 11 томах