начебто
НА́ЧЕБТО¹, спол.
1. порівняльний. Те саме, що неначе¹ 1.
По обличчю Олексія промайнуло, начебто тінь, незадоволення (В. Логвиненко);
Кількох прізвищ зовсім не назвали, начебто їх і не існувало (П. Колесник);
Тарас дивився на Остапа такий здивований, начебто це був і не Остап зовсім (О. Довженко).
2. з'ясувальний. Те саме, що неначе¹ 2.
Кажуть, начебто араби перші вміли робити дзиґарі (М. Коцюбинський).
НА́ЧЕБТО², част. власне мод.
Уживається у знач. част. неначе.
Все начебто зроблено вже (А. Головко);
Мар'яна хотіла начебто сказати щось ущипливе, та, видно, стрималася (І. Сенченко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- начебто — на́чебто сполучник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- начебто — див. наче Словник синонімів Вусика
- начебто — див. начеб. Великий тлумачний словник сучасної мови
- начебто — НА́ЧЕ спол. порівняльний (ужив. для приєднання порівняльних зворотів і підрядних речень), НІ́БИ, МОВ, НЕНА́ЧЕ, НЕМО́В, НІ́БИТО, НА́ЧЕБ, НА́ЧЕБТО, НЕНА́ЧЕБТО, МО́ВБИ, МО́ВБИТО, НЕМО́ВБИ, НЕМО́ВБИТО, ЯК, БУ́ЦІМ розм., БУ́ЦІМТО розм., ГЕ́ЙБИ діал. Словник синонімів української мови
- начебто — НА́ЧЕБТО, спол., част. Те саме, що нена́че. По обличчю Олексія промайнуло, начебто тінь, незадоволення (Логв., Літа.., 1960, 89); Кількох прізвищ зовсім не назвали, начебто їх і не існувало (Кол., На фронті.. Словник української мови в 11 томах