начеревник
НАЧЕРЕ́ВНИК, а, ч. Накладка на живіт для тепла або для захисту від пошкоджень.
Пересунув [Склір] ручкою меча по золотистих гудзах начеревника так, що аж почувся брязк, наче від добуваного меча (Оп., Іду.., 1958, 108).
Словник української мови (СУМ-11)