начеркати

НАЧЕРКА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех., розм.

1. Швидко, спішно, як-небудь написати щось.

От брат його, Чванько, слабкий уже на се! Що начеркав, то так в друкарню і несе! (Г.-Арт., Байки.., 1958, 65);

— Нашукала я собі знов писаку, начеркав він мені прошеннє (Крим., Вибр., 1965, 386).

2. Черкаючи, провести багато ліній.

Значення в інших словниках

1. начеркати — начерка́ти дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. начеркати — -аю, -аєш, док., начеркувати, -ую, -уєш, недок., перех., розм. 1》 Швидко, спішно, як-небудь написати щось. 2》 Черкаючи, провести багато ліній.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. начеркати — НАЧЕРКА́ТИ див. наче́ркувати.  Словник української мови у 20 томах
4. начеркати — НАКИ́ДАТИ (скласти, написати або намалювати що-небудь нашвидку, в загальних рисах), НАКРЕ́СЛИТИ, НАЧЕРКА́ТИ розм. (нашвидку, недбало). — Недок.: накида́ти, накре́слювати.  Словник синонімів української мови
5. начеркати — Начерка́ти, -ка́ю, -єш гл. Набросать (о литературномъ произведеніи). От брат його Чванько слабкий уже на се: що начеркав, то так в дрюкарню і несе. О. 1861. III. Гул.-Арт. 101.  Словник української мови Грінченка