начерканий
НАЧЕ́РКАНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до начерка́ти.
На кінці [листа] стояв невиразно начерканий початок прізвища (Л. Укр., III, 1952, 583);
*Образно. Йому стало шкода, що перший план в житті, задуманий ним і начерканий хоч неясними фарбами, неясними лініями, порвався несподівано й нагло (Н.-Лев., IV, 1956, 148).
Словник української мови (СУМ-11)