начерканий
НАЧЕ́РКАНИЙ, а, е, розм.
Дієпр. пас. до начерка́ти.
На кінці [листа] стояв невиразно начерканий початок прізвища (Леся Українка);
* Образно. Йому стало шкода, що перший план в житті, задуманий ним і начерканий хоч неясними фарбами, неясними лініями, порвався несподівано й нагло (І. Нечуй-Левицький).
Словник української мови (СУМ-20)