Словник української мови в 11 томах

начертати

НАЧЕРТА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех., заст., уроч. Написати, намалювати, зобразити.

На прапорі своєму замолоду начертав він [Пушкін] слово вільність (Рильський, III, 1956, 9);

Народ, що з глибин її [нафту] знову дістав І трудящим навіки на щастя віддав — Вишку в гербі своїм начертав (Забашта, Калин., кетяг, 1956, 34).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. начертати — начерта́ти дієслово доконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
  2. начертати — НАЧЕРТА́ТИ, а́ю, а́єш, док., що, заст., уроч. Написати, намалювати, зобразити. Леся Українка була борцем, бійцем, воїном, що начертала на своєму щиті слова “умру – не здамся” (М.  Словник української мови у 20 томах