начесаний

НАЧЕ́САНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до начеса́ти;

// У знач. прикм.

Ходить Митяга, як і раніше, з начесаним чубом, ні за холодну воду не береться (Тют., Вир, 1964, 112).

Значення в інших словниках

1. начесаний — наче́саний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. начесаний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до начесати. || у знач. прикм.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. начесаний — НАЧЕ́САНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до начеса́ти. – Чи, може, так і треба? – вголос роздумує він .. – Його сухе, з гострим підборіддям обличчя біліє якось трикутно під начесаним на лоба чубом; цього разу воно серйозне, без усмішки (О. Гончар); // у знач. прикм.  Словник української мови у 20 томах
4. начесаний — Наче́саний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)