начесаний — Орфографічний словник української мови

начесаний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до начесати. || у знач. прикм. Великий тлумачний словник сучасної мови
начесаний — НАЧЕ́САНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до начеса́ти. – Чи, може, так і треба? – вголос роздумує він .. – Його сухе, з гострим підборіддям обличчя біліє якось трикутно під начесаним на лоба чубом; цього разу воно серйозне, без усмішки (О. Гончар); // у знач. прикм. Словник української мови у 20 томах
начесаний — Наче́саний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
начесаний — НАЧЕ́САНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до начеса́ти; // У знач. прикм. Ходить Митяга, як і раніше, з начесаним чубом, ні за холодну воду не береться (Тют., Вир, 1964, 112). Словник української мови в 11 томах