начитуватися
НАЧИ́ТУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., НАЧИТА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док. Багато, досхочу читати.
Міг [Йоганес, пасучи кози] досхочу начитуватися, бо вдома забирали йому книжки і пхали лише шкільні (Коб., III, 1956, 346);
Один чоловік, начитавшись.. книг, зарізав свого брата (Л. Укр., V, 1956, 165);
Односельчани тут помітили, що пастух, видимо, начитався газет (Горд., Дівчина.., 1954, 300).
Словник української мови (СУМ-11)