начісувати

НАЧІ́СУВАТИ, ую, уєш, недок., НАЧЕСА́ТИ, чешу́, че́шеш, док., перех.

1. Чесати яку-небудь кількість чогось.

Пряжі теж чимало наготовили [дівчата] — натерли, начесали (Горд., Чужу ниву.., 1947, 137).

2. розм. Вичісувати в якій-небудь кількості (волосся, вовну і т. ін.).

Дівча косу чеше. Що начеше, то на тихий Дунай несе (Чуб., V, 1874, 275);

З ангорського кролика можна начесати 400 г пуху.

3. розм. Причісувати, зачісувати (про волосся).

Митько начеше.. чуприну та й дражнить дівчат по селу (Тют., Вир, 1964, 112).

Значення в інших словниках

1. начісувати — начі́сувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. начісувати — -ую, -уєш, недок., начесати, -чешу, -чешеш, док., перех. 1》 Чесати яку-небудь кількість чогось. 2》 розм. Вичісувати в якій-небудь кількості (волосся, вовну і т. ін.). 3》 розм. Причісувати, зачісувати (про волосся).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. начісувати — НАЧІ́СУВАТИ, ую, уєш, недок., НАЧЕСА́ТИ, чешу́, че́шеш, док., що, чого. 1. Чесати яку-небудь кількість чогось. Пряжі теж чимало наготовили [дівчата] – натерли, начесали (К. Гордієнко). 2. розм. Вичісувати (волосся, вовну і т. ін.) в якій-небудь кількості.  Словник української мови у 20 томах
4. начісувати — Начі́сувати, -чі́сую, -чі́суєш; начеса́ти, -чешу́, -че́шеш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. начісувати — Начісувати, -сую, -єш сов. в. начесати, -чешу, -шеш, гл. Начесывать, начесать. Тихо дівча косу чеше, що начеше, на Дунай несе. Чуб. V. 275. На тім'ї начесав аж струп. Котл. Ен.  Словник української мови Грінченка