начісувати
НАЧІ́СУВАТИ, ую, уєш, недок., НАЧЕСА́ТИ, чешу́, че́шеш, док., що, чого.
1. Чесати яку-небудь кількість чогось.
Пряжі теж чимало наготовили [дівчата] – натерли, начесали (К. Гордієнко).
2. розм. Вичісувати (волосся, вовну і т. ін.) в якій-небудь кількості.
Дівча косу чеше. Що начеше, то на тихий Дунай несе (П. Чубинський);
Від самки ангорського кролика з приплодом можна начесати за рік до 2 кг пуху (з наук.-попул. літ.).
3. розм. Причісувати, зачісувати (про волосся).
Митько начеше .. чуприну та й дражнить дівчат по селу (Григорій Тютюнник);
– Добрим наждаком треба тебе терти, хлопче... Чуба на лоба начесав, перстень носиш, а що з тебе в житті? (О. Гончар).
4. розм. Чешучи, створювати яке-небудь ушкодження.
На тім'ї начесав [Еней] аж струп (І. Котляревський).
Словник української мови (СУМ-20)