начісувати
НАЧІ́СУВАТИ, ую, уєш, недок., НАЧЕСА́ТИ, чешу́, че́шеш, док., що, чого.
1. Чесати яку-небудь кількість чогось.
Пряжі теж чимало наготовили [дівчата] – натерли, начесали (К. Гордієнко).
2. розм. Вичісувати (волосся, вовну і т. ін.) в якій-небудь кількості.
Дівча косу чеше. Що начеше, то на тихий Дунай несе (П. Чубинський);
Від самки ангорського кролика з приплодом можна начесати за рік до 2 кг пуху (з наук.-попул. літ.).
3. розм. Причісувати, зачісувати (про волосся).
Митько начеше .. чуприну та й дражнить дівчат по селу (Григорій Тютюнник);
– Добрим наждаком треба тебе терти, хлопче... Чуба на лоба начесав, перстень носиш, а що з тебе в житті? (О. Гончар).
4. розм. Чешучи, створювати яке-небудь ушкодження.
На тім'ї начесав [Еней] аж струп (І. Котляревський).
Значення в інших словниках
- начісувати — начі́сувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- начісувати — -ую, -уєш, недок., начесати, -чешу, -чешеш, док., перех. 1》 Чесати яку-небудь кількість чогось. 2》 розм. Вичісувати в якій-небудь кількості (волосся, вовну і т. ін.). 3》 розм. Причісувати, зачісувати (про волосся). Великий тлумачний словник сучасної мови
- начісувати — Начі́сувати, -чі́сую, -чі́суєш; начеса́ти, -чешу́, -че́шеш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- начісувати — НАЧІ́СУВАТИ, ую, уєш, недок., НАЧЕСА́ТИ, чешу́, че́шеш, док., перех. 1. Чесати яку-небудь кількість чогось. Пряжі теж чимало наготовили [дівчата] — натерли, начесали (Горд., Чужу ниву.., 1947, 137). 2. розм. Словник української мови в 11 томах
- начісувати — Начісувати, -сую, -єш сов. в. начесати, -чешу, -шеш, гл. Начесывать, начесать. Тихо дівча косу чеше, що начеше, на Дунай несе. Чуб. V. 275. На тім'ї начесав аж струп. Котл. Ен. Словник української мови Грінченка