нашкрябаний
НАШКРЯ́БАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до нашкря́бати.
Життя, життя! Чого ти варте? У тьмі минають день за днем, мов білі літери на парті, чиїмсь нашкрябані ножем (Сос., І, 1957, 407);
// нашкря́бано, безос. присудк. сл.
— Дивись, Каширін, щось нашкрябано… (Гончар, III, 1959, 164).
Словник української мови (СУМ-11)