нашкодити
НАШКО́ДИТИ, джу, диш, док. Заподіяти шкоду кому-, чому-небудь.
Град багато нашкодив, бо пооббивав цвіт на деревах, дуже поприбивав огороди і збіжжя (Л. Укр., V, 1956, 9);
— Щоб ми [брати].. сьогодні не нашкодили дідові! — повторював раз у раз засмучений Начко (Фр., VI, 1951, 186);
— Ой, лис ти, Григорію, лис. Нашкодив тихцем, а тепер піддобрюєшся? (Стельмах, І, 1962, 231).
Словник української мови (СУМ-11)