1. Словник української мови в 11 томах

нашкодити

НАШКО́ДИТИ, джу, диш, док. Заподіяти шкоду кому-, чому-небудь.

Град багато нашкодив, бо пооббивав цвіт на деревах, дуже поприбивав огороди і збіжжя (Л. Укр., V, 1956, 9);

— Щоб ми [брати].. сьогодні не нашкодили дідові! — повторював раз у раз засмучений Начко (Фр., VI, 1951, 186);

— Ой, лис ти, Григорію, лис. Нашкодив тихцем, а тепер піддобрюєшся? (Стельмах, І, 1962, 231).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нашкодити — нашко́дити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. нашкодити — НАШКОДИТИ – ЗАШКОДИТИ Нашкодити, джу, -диш. Заподіяти великої шкоди комусь, чомусь; наробити кому-небудь чогось неприємного, важкого. Літературне слововживання
  3. нашкодити — -джу, -диш, док. Заподіяти шкоду кому-, чому-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. нашкодити — НАШКО́ДИТИ, джу, диш, док. Заподіяти шкоду кому-, чому-небудь. Град багато нашкодив, бо пооббивав цвіт на деревах, дуже поприбивав огороди і збіжжя (Леся Українка); [Байда:] Не плач, Насте! Не плачте, українські матері!... Словник української мови у 20 томах
  5. нашкодити — ШКО́ДИТИ кому (завдавати комусь шкоди, неприємностей), ВА́ДИТИ рідше, ПІДРІ́ЗУВАТИ (ПІДРІЗА́ТИ) кого, розм., ЗБИТКУВА́ТИ кого і без додатка, діал.; КОПА́ТИ розм., ПІДКО́ПУВАТИ розм., КОПА́ТИСЯ розм., ПІДКО́ПУВАТИСЯ розм., ПІДРИВА́ТИСЯ розм. Словник синонімів української мови
  6. нашкодити — Нашкодити, -джу, -диш гл. 1) Навредить, причинить вредъ. Ти гірше тілько тим нашкодиш: усіх лящів позводиш. Гліб. 79. 2) Напроказничать, напакостить. Словник української мови Грінченка