нашкодити

Нашкодити, -джу, -диш

гл.

1) Навредить, причинить вредъ. Ти гірше тілько тим нашкодиш: усіх лящів позводиш. Гліб. 79.

2) Напроказничать, напакостить.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нашкодити — нашко́дити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. нашкодити — НАШКОДИТИ – ЗАШКОДИТИ Нашкодити, джу, -диш. Заподіяти великої шкоди комусь, чомусь; наробити кому-небудь чогось неприємного, важкого. Літературне слововживання
  3. нашкодити — -джу, -диш, док. Заподіяти шкоду кому-, чому-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. нашкодити — НАШКО́ДИТИ, джу, диш, док. Заподіяти шкоду кому-, чому-небудь. Град багато нашкодив, бо пооббивав цвіт на деревах, дуже поприбивав огороди і збіжжя (Леся Українка); [Байда:] Не плач, Насте! Не плачте, українські матері!... Словник української мови у 20 томах
  5. нашкодити — ШКО́ДИТИ кому (завдавати комусь шкоди, неприємностей), ВА́ДИТИ рідше, ПІДРІ́ЗУВАТИ (ПІДРІЗА́ТИ) кого, розм., ЗБИТКУВА́ТИ кого і без додатка, діал.; КОПА́ТИ розм., ПІДКО́ПУВАТИ розм., КОПА́ТИСЯ розм., ПІДКО́ПУВАТИСЯ розм., ПІДРИВА́ТИСЯ розм. Словник синонімів української мови
  6. нашкодити — НАШКО́ДИТИ, джу, диш, док. Заподіяти шкоду кому-, чому-небудь. Град багато нашкодив, бо пооббивав цвіт на деревах, дуже поприбивав огороди і збіжжя (Л. Укр., V, 1956, 9); — Щоб ми [брати].. сьогодні не нашкодили дідові!... Словник української мови в 11 томах