нашкодити
НАШКО́ДИТИ, джу, диш, док.
Заподіяти шкоду кому-, чому-небудь.
Град багато нашкодив, бо пооббивав цвіт на деревах, дуже поприбивав огороди і збіжжя (Леся Українка);
[Байда:] Не плач, Насте! Не плачте, українські матері! Ми доженемо татар, візьмемо бранців і зруйнуємо все погане царство, що так нашкодило нашій Україні (І. Нечуй-Левицький);
– Ви тільки втямте, що ви самі маєте порозумітись, а коли буду втручатись я чи ще хтось чужий, то це тільки нашкодить вам... (Є. Гуцало).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- нашкодити — нашко́дити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- нашкодити — НАШКОДИТИ – ЗАШКОДИТИ Нашкодити, джу, -диш. Заподіяти великої шкоди комусь, чомусь; наробити кому-небудь чогось неприємного, важкого. Літературне слововживання
- нашкодити — -джу, -диш, док. Заподіяти шкоду кому-, чому-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- нашкодити — ШКО́ДИТИ кому (завдавати комусь шкоди, неприємностей), ВА́ДИТИ рідше, ПІДРІ́ЗУВАТИ (ПІДРІЗА́ТИ) кого, розм., ЗБИТКУВА́ТИ кого і без додатка, діал.; КОПА́ТИ розм., ПІДКО́ПУВАТИ розм., КОПА́ТИСЯ розм., ПІДКО́ПУВАТИСЯ розм., ПІДРИВА́ТИСЯ розм. Словник синонімів української мови
- нашкодити — НАШКО́ДИТИ, джу, диш, док. Заподіяти шкоду кому-, чому-небудь. Град багато нашкодив, бо пооббивав цвіт на деревах, дуже поприбивав огороди і збіжжя (Л. Укр., V, 1956, 9); — Щоб ми [брати].. сьогодні не нашкодили дідові!... Словник української мови в 11 томах
- нашкодити — Нашкодити, -джу, -диш гл. 1) Навредить, причинить вредъ. Ти гірше тілько тим нашкодиш: усіх лящів позводиш. Гліб. 79. 2) Напроказничать, напакостить. Словник української мови Грінченка