нащетинюватися
НАЩЕТИ́НЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., НАЩЕТИ́НИТИСЯ, нюся, нишся, док., розм.
1. Піднімати догори щетину, захищаючись або нападаючи (про тварин).
2. чим, перен. Виставляти багнети, піки і т. ін., захищаючись або нападаючи.
— Зразу ходімо! — Чого ми сидимо? З наших батьків шкуру деруть! Товпа нащетинилась багнетами й грізно завила (Головко, І, 1957, 75);
Юрба в погрозі нащетинилася безліччю рук (Головко, І, 1957, 63).
Словник української мови (СУМ-11)