нащетинюватися

НАЩЕТИ́НЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., НАЩЕТИ́НИТИСЯ, нюся, нишся, док., розм.

1. Підніматися догори, ставати дибом, настовбурчуватися (про шерсть, волосся).

Обличчя начальника режиму [спецшколи] збуряковіло, цупкий вус його сердито нащетинився, і вже був Тритузний як ніч (О. Гончар).

2. чим, перен. Виставляти багнети, піки і т. ін., захищаючись або нападаючи.

– Зразу ходімо! – Чого ми сидимо? З наших батьків шкуру деруть! Товпа нащетинилась багнетами й грізно завила (А. Головко);

Юрба в погрозі нащетинилася безліччю рук (А. Головко).

Значення в інших словниках

1. нащетинюватися — нащети́нюватися дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. нащетинюватися — див. дивитися; перечити; стовбурчитися  Словник синонімів Вусика
3. нащетинюватися — -ююся, -юєшся, недок., нащетинитися, -нюся, -нишся, док., розм. 1》 Піднімати догори щетину, захищаючись або нападаючи (про тварин). 2》 чим, перен. Виставляти багнети, піки і т. ін., захищаючись або нападаючи.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. нащетинюватися — НАЩЕТИ́НЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., НАЩЕТИ́НИТИСЯ, нюся, нишся, док., розм. 1. Піднімати догори щетину, захищаючись або нападаючи (про тварин). 2. чим, перен. Виставляти багнети, піки і т. ін., захищаючись або нападаючи. — Зразу ходімо!...  Словник української мови в 11 томах