небагатодітний

НЕБАГАТОДІ́ТНИЙ, а, е. Який має небагато дітей.

По Радянському Союзу на кожну сім’ю в середньому припадає 3,7 чол., тобто сім’ї у своїй масі небагатодітні (Нар. тв. та етн., 2, 1963, 24).

Значення в інших словниках

1. небагатодітний — небагатоді́тний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. небагатодітний — -а, -е. Який має небагато дітей.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. небагатодітний — НЕБАГАТОДІ́ТНИЙ, а, е. Який має небагато дітей. Небагатодітна сім'я.  Словник української мови у 20 томах