небайдуже

НЕБА́ЙДУ́ЖЕ. Присл. до небайду́жий.

— А бояться нас, гадюки! — небайдуже виголосив кремезний парубок, зіпершись плечем у розкритих дверях вантажного вагона (Ле, Право.., 1957, 143).

Значення в інших словниках

1. небайдуже — неба́йду́же прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. небайдуже — Присл. до небайдужий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. небайдуже — НЕБА́ЙДУ́ЖЕ. Присл. до небайду́жий. – А бояться нас, гадюки! – небайдуже виголосив кремезний парубок, зіпершись плечем у розкритих дверях вантажного вагона (Іван Ле).  Словник української мови у 20 томах