неблагозвучний

НЕБЛАГОЗВУ́ЧНИЙ, а, е. Позбавлений благозвучності; негармонійний.

Значення в інших словниках

1. неблагозвучний — неблагозву́чний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. неблагозвучний — -а, -е. Позбавлений благозвучності; негармонійний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. неблагозвучний — НЕБЛАГОЗВУ́ЧНИЙ, а, е. Позбавлений благозвучності; негармонійний.  Словник української мови у 20 томах
4. неблагозвучний — НЕМИЛОЗВУ́ЧНИЙ (про звуки, звучання — неприємний для слуху), НЕБЛАГОЗВУ́ЧНИЙ рідко; КАКОФОНІ́ЧНИЙ книжн. (який болісно вражає слух); ДИСГАРМОНІ́ЙНИЙ (з порушенням гармонійного поєднання звуків).  Словник синонімів української мови