небиткий
НЕБИТКИ́Й, а, е. Який не розбивається при падінні чи ударі (про посуд, скло і т. ін.).
Квартири майбутнього — це пластмаса, небитке скло, що можуть стояти віками (Рад. Укр., 11.V 1963, 2);
Небиткий посуд.
Словник української мови (СУМ-11)