небиткий
НЕБИТКИ́Й, а, е.
Який не розбивається при падінні чи ударі (про посуд, скло і т. ін.).
При роботі на заточних верстатах для захисту очей необхідно користуватися окулярами з небиткого скла (з навч. літ.);
Небитке скло було винайдене в Римі ще за 34 роки до нашої ери (з газ.);
Небиткий посуд.
Словник української мови (СУМ-20)