небідно

НЕБІ́ДНО. Присл. до небі́дний.

Жили Нюргустанині хазяї дружно й небідно (Вітч., 12, 1962, 198).

Значення в інших словниках

1. небідно — небі́дно прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. небідно — Присл. до небідний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. небідно — НЕБІ́ДНО. Присл. до небі́дний.  Словник української мови у 20 томах