небідно
НЕБІ́ДНО. Присл. до небі́дний.
Жили Нюргустанині хазяї дружно й небідно (Вітч., 12, 1962, 198).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
НЕБІ́ДНО. Присл. до небі́дний.
Жили Нюргустанині хазяї дружно й небідно (Вітч., 12, 1962, 198).