небідний

НЕБІ́ДНИЙ, а, е. Який має певний достаток.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. небідний — небі́дний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. небідний — див. багатий Словник синонімів Вусика
  3. небідний — -а, -е. Який має певний достаток. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. небідний — НЕБІ́ДНИЙ, а, е. Який має певний достаток. Існує небідний Лазар: в нього маєток – на заздрість кожному (В. Барка); Бажано, щоб герой був красивий і бодай небідний, бо ті, хто чекає казки, хочуть забути про свої злидні (з газ.). Словник української мови у 20 томах