1. Словник української мови в 11 томах

небіж

НЕ́БІ́Ж, не́бо́жа, ч.

1. Син брата або сестри (про рідних, двоюрідних, троюрідних); племінник.

З лісу на прогалину виходять дядько Лев і небіж його Лукаш (Л. Укр., III, 1952, 193);

Як і першого разу, Сава Петрович зустрів небожа привітно (Головко, II, 1957, 272).

2. пестл. Звертання до чоловіка, молодшого віком.

Хто не вміє заробить, То той не вмітиме й пожить. А ти як думаєш, небоже? (Шевч., II, 1963, 331);

Ой казав же мені батько: — Женися, небоже (Коломийки, 1969, 250).

3. заст. Бідолаха.

— Проспівав ти літо боже, — Вдача вже твоя така, — А тепер танцюй, небоже, На морозі гопака! (Гл., Вибр., 1951, 82).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Небіж — Не́біж іменник чоловічого роду населений пункт в Україні Орфографічний словник української мови
  2. небіж — Племінник, д. синовець, (син брата) братанич, (син сестри) сестринець; як зв. НЕБОЖЕ! хлопче! парубче! небораче! Словник синонімів Караванського
  3. небіж — див. бідолаха; племінник Словник синонімів Вусика
  4. небіж — [неб'іж] -божа, ор. -божеим, м. (на) -божеив'і/-божу, мн. неибоуж'і, неибоуж'іў і [неиб'іж] -божа, ор. -божеим, м. (на) -божеив'і/ -бож'і, мн. -боуж'і, -боуж'іў Орфоепічний словник української мови
  5. небіж — небожа, ч. 1》 Син брата або сестри (про рідних, двоюрідних, троюрідних); племінник. 2》 пестл. Звертання до чоловіка, молодшого за віком. 3》 заст. Бідолаха. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. небіж — НЕ́БІ́Ж, не́бо́жа, ч. 1. Син брата або сестри (про рідних, двоюрідних, троюрідних); племінник. З лісу на прогалину виходять дядько Лев і небіж його Лукаш (Леся Українка); Як і першого разу, Сава Петрович зустрів небожа привітно (А. Головко). 2. пестл. Словник української мови у 20 томах
  7. небіж — НЕЩА́СНИЙ у знач. ім. (той, хто зазнав багато лиха, кривди, поневірянь і т. ін.), НЕЩАСЛИ́ВЕЦЬ, НЕЩА́СНИК розм., БЕЗТАЛА́ННИК, БІДОЛА́ШНИЙ розм., БІДОЛА́ХА розм., БІДНЯ́ГА розм., БІДА́К розм. рідше, СЕРДЕ́ШНИЙ розм., СЕРДЕ́ГА розм. Словник синонімів української мови
  8. небіж — Не́біж, -божа, -жеві; -божі, -жів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. небіж — Небіж, -божа м. 1) Племянникъ. 2) Бѣднякъ, горемыка. Роби, небоже, то й Бог поможе. Ном. № 69. 3) Часто такъ называетъ старшій лѣтами или положеніемъ младшаго: старикъ — парня, хозяинъ — работника. Словник української мови Грінченка