небіж

НЕЩА́СНИЙ у знач. ім. (той, хто зазнав багато лиха, кривди, поневірянь і т. ін.), НЕЩАСЛИ́ВЕЦЬ, НЕЩА́СНИК розм., БЕЗТАЛА́ННИК, БІДОЛА́ШНИЙ розм., БІДОЛА́ХА розм., БІДНЯ́ГА розм., БІДА́К розм. рідше, СЕРДЕ́ШНИЙ розм., СЕРДЕ́ГА розм., НЕБОРА́К (НЕБОРА́КА) розм., СІРО́МА розм., СІРОМА́ХА розм., ПОБІДЕ́ННИК заст., НЕ́БІ́Ж заст., ТІМА́ХА заст., САРА́КА діал., ЛЕБЕДА́ХА діал. (людина, що викликає до себе співчуття, жаль); ГОРОПА́ХА розм. (людина, що постійно живе в горі, біді). Нещасні... Понівечили обом життя. За віщо? В ім'я чого?.. Прокляте панське кодло! (В. Шевчук); Тільки деякі нещасливці закривають лице руками і в гіркому розпачі стогнуть... (Леся Українка); Ми чекаємо-ждемо: чи смерть, чи воля бідолашним буде (Марко Вовчок); Дітей аж осьмеро в бідняги є. А всі дрібні. Вдягти би, згодувати, — І родичам аж голова з тим схне (сохне) (І. Франко); Були вони голі, хоч вік свій робили, В лахмітті старчачім сердеги ходили (П. Грабовський); Недавно, недавно у нас в Україні Старий Котляревський отак щебетав; Замовк неборака, сиротами кинув І гори, і море, де перше витав (Т. Шевченко); — Що ж будемо робити, хлопці, сироти ви мої, сіромахи? (О. Довженко); — Проспівав ти літо боже, .. А тепер танцюй, небоже, На морозі гопака! (Л. Глібов); Знайшли Ентелла-сіромаху, Що він під тином гарно спав; Сього сердечного тімаху Будити стали, щоб устав (І. Котляревський); Він був одвічним наймитом, оцей.. горопаха Климко (О. Ільченко). — Пор. невда́ха.

ПЛЕМІ́ННИК (син брата або сестри), НЕ́БІЖ, СЕСТРИ́НЕЦЬ діал., СЕ́СТРИЧ діал. (син сестри); СИНОВЕ́ЦЬ діал. (син брата). — Дядьку! — обізвавсь було Василь. — Мовчи, племіннику; ти розкажеш опісля (Г. Квітка-Основ'яненко); Дядько Іван був, видно, порадуваний наміром небожа (О. Гончар); Пішов (шваґер) до хати, щоб умовитися з жінкою, як би порятувати сестру і сестринців (І. Франко); У дяді Варфоломія одна радість: сестричі (М. Хвильовий); Обидва молоді Жолкєвські — син Ян та синовець, оточені турками, опинилися в безвихідді (І. Ле).