невагомість

НЕВАГО́МІСТЬ, мості, ж.

1. Абстр. ім. до неваго́мий.

Почуття крилатої легкості й невагомості опанувало веселих пасажирів (Добр., Очак. розмир, 1965, 188).

2. Фізичний стан тіла, що є складовою частиною рухомої системи, якого воно набуває, коли прискорення системи дорівнює прискоренню сили тяжіння.

Після подолання сили земного тяжіння і припинення роботи двигунів ракети виникне стан динамічної невагомості: астронавти не відчуватимуть своєї ваги (Наука.., 2, 1958, 13);

К. Е. Ціолковський багато роздумував над станом організму в умовах невагомості (Фізіол. ж., VII, 1, 1961, 3).

Значення в інших словниках

1. невагомість — неваго́мість іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. невагомість — -мості, ж. 1》 Абстр. ім. до невагомий. 2》 Фізичний стан тіла, що є складовою частиною рухомої системи, якого воно набуває, коли прискорення системи дорівнює прискоренню сили тяжіння.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. невагомість — НЕВАГО́МІСТЬ, мості, ж. 1. Абстр. ім. до неваго́мий. Почуття крилатої легкості й невагомості опанувало веселих пасажирів (С. Добровольський); Силует сучасного жіночого одягу останнім часом тяжіє до шовку з його легкістю і невагомістю (з газ.).  Словник української мови у 20 томах