невагомість
НЕВАГО́МІСТЬ, мості, ж.
1. Абстр. ім. до неваго́мий.
Почуття крилатої легкості й невагомості опанувало веселих пасажирів (С. Добровольський);
Силует сучасного жіночого одягу останнім часом тяжіє до шовку з його легкістю і невагомістю (з газ.).
2. Фізичний стан тіла – складової частини рухомої системи, – якого воно набуває, якщо прискорення системи дорівнює прискоренню сили тяжіння, в умовах відсутності земного тяжіння.
Нагромаджений досвід довгочасних космічних польотів показав, що людина може адаптуватися до тривалого впливу невагомості (з навч. літ.);
Космонавти розповідали, що у невагомості зелений колір здається їм жовтим (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)