невгавуче

НЕВГАВУ́ЧЕ. Присл. до невгаву́чий.

Вітер почина грати на далекім воринні.. Тонко заводить вориння, як муха в тенетах, скиглить біль нестерпучий, плаче самотній сум… Дзз… дз-и-и… Невгавуче, безперестанку (Коцюб., II, 1955, 321).

Значення в інших словниках

1. невгавуче — невгаву́че прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. невгавуче — див. безперервно  Словник синонімів Вусика
3. невгавуче — Присл. до невгавучий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. невгавуче — НЕВГАВУ́ЧЕ. Присл. до невгаву́чий. Вітер почина грати на далекім воринні .. Тонко заводить вориння, як муха в тенетах, скиглить біль нестерпучий, плаче самотній сум... Дзз... дз-и-и... Невгавуче, безперестанку (М. Коцюбинський).  Словник української мови у 20 томах