невидимо
НЕВИ́ДИ́МО. Присл. до неви́ди́мий.
Вода біжить швидко, хоч і невидимо, лиш пальцями можна відчути її силу і бистрінь (Чаб., Балкан. весна, 1960, 101);
Мої очі невідступні від панни Анелі, вони нас невидимо єднають (Коцюб., II, 1955, 264).
Словник української мови (СУМ-11)