Словник української мови в 11 томах

невисихаючий

НЕВИСИХА́ЮЧИЙ, а, е. Який не висихає.

В Криму відомо понад 50 невисихаючих.. озер (Геол. Укр., 1959, 635).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. невисихаючий — Вічно мокрий, ок. невисихущий.  Словник синонімів Караванського
  2. невисихаючий — НЕВИСИХА́ЮЧИЙ, а, е. Який не висихає. Олія болотяного молочаю невисихаюча і наближається за своєю якістю до льонової і тунгової олії (з наук. літ.).  Словник української мови у 20 томах