невисловлений

НЕВИ́СЛОВЛЕНИЙ, а, е. Не виражений словами; не виявлений у будь-який спосіб.

Глаша, ніби вгадавши її невисловлене запитання, усміхнулася (Бойч., Молодість, 1949, 71);

В обличчі його, в очах було щось невисловлене, глибоко приховане (Донч., V, 1957, 533);

Валя густо почервоніла і з невисловленим докором глянула на Цимбала (Жур., Звич. турботи, 1960, 103).

Значення в інших словниках

1. невисловлений — неви́словлений прикметник  Орфографічний словник української мови
2. невисловлений — -а, -е. Не виражений словами; не виявлений у будь-який спосіб.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. невисловлений — НЕВИ́СЛОВЛЕНИЙ, а, е. Не виражений словами; не виявлений у будь-який спосіб. Звучить гармонія праці. Для неї ж бо й закони природи, для неї й незміряна, невисловлена загадка життя (Г.  Словник української мови у 20 томах