невисловлений

НЕВИ́СЛОВЛЕНИЙ, а, е.

Не виражений словами; не виявлений у будь-який спосіб.

Звучить гармонія праці. Для неї ж бо й закони природи, для неї й незміряна, невисловлена загадка життя (Г. Хоткевич);

В обличчі його, в очах було щось невисловлене, глибоко приховане (О. Донченко);

Валя густо почервоніла і з невисловленим докором глянула на Цимбала (С. Журахович);

// у знач. ім. Що-небудь невисловлене (думка, погляд, міркування).

Він [Шевченко] зрозумів те, що крилося в невисловленому (Ф. Бурлака).

Значення в інших словниках

1. невисловлений — неви́словлений прикметник  Орфографічний словник української мови
2. невисловлений — -а, -е. Не виражений словами; не виявлений у будь-який спосіб.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. невисловлений — НЕВИ́СЛОВЛЕНИЙ, а, е. Не виражений словами; не виявлений у будь-який спосіб. Глаша, ніби вгадавши її невисловлене запитання, усміхнулася (Бойч., Молодість, 1949, 71); В обличчі його, в очах було щось невисловлене, глибоко приховане (Донч.  Словник української мови в 11 томах