невитравний

НЕВИТРАВНИ́Й, а́, е́.

1. Якого не можна витравити, знищити.

2. перен. Який не може зникнути, згладитися з пам’яті; незабутній.

Важко заснути, коли на серці лежить невитравний тягар, коли всю істоту твою проймає гірке почуття самотності, вимушеної бездіяльності (Шовк., Інженери, 1956, 358);

Що за дивна сила та — вродлива дівчина! Обізвалася, подивилася в очі, доторкнулася рукою і залишила в душі невитравний слід (Хор., Ковила, 1960, 47).

Значення в інших словниках

1. невитравний — невитравни́й прикметник  Орфографічний словник української мови
2. невитравний — -а, -е. 1》 Якого не можна витравити, знищити. 2》 перен. Який не може зникнути, згладитися з пам'яті; незабутній.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. невитравний — НЕВИТРАВНИ́Й, а́, е́. 1. Якого не можна витравити, знищити, змінити і т. ін. До смерти [Сталін] говорив російською з невитравним акцентом (О. Забужко). 2. перен. Який не може зникнути, зстертися з пам'яті, забутися; незабутній.  Словник української мови у 20 томах
4. невитравний — НЕЗАБУ́ТНІЙ (якого не можна забути через його важливість, значущість і т. ін.); ПА́М'ЯТНИЙ, ПАМ'ЯТКО́ВИЙ рідше, ПАМ'ЯТЛИ́ВИЙ розм. (перев. про події, явища, час); ВІКОПО́МНИЙ уроч., ВІКОПАМ'ЯТНИ́Й уроч., ПРОПА́М'ЯТНИЙ книжн., ДОСТОПА́М'ЯТНИЙ книжн.  Словник синонімів української мови