невитравний

НЕВИТРАВНИ́Й, а́, е́.

1. Якого не можна витравити, знищити, змінити і т. ін.

До смерти [Сталін] говорив російською з невитравним акцентом (О. Забужко).

2. перен. Який не може зникнути, зстертися з пам'яті, забутися; незабутній.

Що за дивна сила та – вродлива дівчина! Обізвалася, подивилася в очі, доторкнулася рукою і залишила в душі невитравний слід (А. Хорунжий);

Могутній талант Кобзаря живили не тільки глибинні чуття невитравної любові до знедолених і рідної землі, а й всебічні знання (з наук.-попул. літ.).

Значення в інших словниках

1. невитравний — невитравни́й прикметник  Орфографічний словник української мови
2. невитравний — -а, -е. 1》 Якого не можна витравити, знищити. 2》 перен. Який не може зникнути, згладитися з пам'яті; незабутній.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. невитравний — НЕЗАБУ́ТНІЙ (якого не можна забути через його важливість, значущість і т. ін.); ПА́М'ЯТНИЙ, ПАМ'ЯТКО́ВИЙ рідше, ПАМ'ЯТЛИ́ВИЙ розм. (перев. про події, явища, час); ВІКОПО́МНИЙ уроч., ВІКОПАМ'ЯТНИ́Й уроч., ПРОПА́М'ЯТНИЙ книжн., ДОСТОПА́М'ЯТНИЙ книжн.  Словник синонімів української мови
4. невитравний — НЕВИТРАВНИ́Й, а́, е́. 1. Якого не можна витравити, знищити. 2. перен. Який не може зникнути, згладитися з пам’яті; незабутній. Важко заснути, коли на серці лежить невитравний тягар, коли всю істоту твою проймає гірке почуття самотності...  Словник української мови в 11 томах