неврастенік
НЕВРАСТЕ́НІК, а, ч. Людина, яка хворіє на неврастенію.
Вулиця зробила з них [безпритульних] мрійників і романтиків, вона ж довела багатьох із них до стану вразливих неврастеніків (Мик., II, 1957, 422);
Іонізоване повітря показане також неврастенікам, особам, що хворіють на безсоння, підвищену втому, головні болі (Наука.., 4, 1961, 50).
Словник української мови (СУМ-11)