неврастенік
НЕВРАСТЕ́НІК, а, ч.
Людина, яка хворіє на неврастенію.
Вулиця зробила з них [безпритульних] мрійників і романтиків, вона ж довела багатьох із них до стану вразливих неврастеніків (І. Микитенко);
У значній більшості дітей-неврастеніків виявлено відхилення у вихованні через порушення взаємин батьків у сім'ї (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)