невсипний

НЕВСИ́ПНИЙ, НЕУСИ́ПНИЙ, а, е. Те саме, що невсипу́щий 1, 2.

Приморські ночі непроглядні в липні, Та пронизати вміють їх наскрізь Юнацькі очі, пильні і невсипні (Бажан, Вибр., 1940, 174);

Хіба ж утечеш через оті товсті стіни, через вікна гратовані, через охорону невсипну? (Збан., Єдина, 1959, 169);

Він в неусипнім чатував дозорі з темінню глухою віч-на-віч (Бичко, Простота, 1963, 51);

Дуже піклувався за нашого брата невсипний Комар. Ні світ ні зоря, а він уже кахикає на подвір’ї. Переживає — чи ми не заснули навіки (Ковінька, Кутя.., 1960, 27).

Значення в інших словниках

1. невсипний — невси́пний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. невсипний — неусипний, -а, -е. Те саме, що невсипущий 1), 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. невсипний — НЕВСИ́ПНИЙ, НЕУСИ́ПНИЙ, а, е. Те саме, що невсипу́щий. Хіба ж утечеш через оті товсті стіни, через вікна гратовані, через охорону невсипну? (Ю. Збанацький); Він в неусипнім чатував дозорі з темінню глухою віч-на-віч (В.  Словник української мови у 20 томах
4. невсипний — НЕВТО́МНИЙ (який не знає, не відчуває втоми), НЕВТОМЛЕ́ННИЙ підсил., НЕВТОМИ́МИЙ рідко; НЕВСИПУ́ЩИЙ (НЕВСИПУ́ЧИЙ), НЕВСИ́ПНИЙ (НЕУСИ́ПНИЙ рідко) (який не знає втоми й виявляє наполегливість у роботі).  Словник синонімів української мови