невіддільний
НЕВІДДІ́ЛЬНИЙ, а, е. Якого не можна відділити, відокремити від чого-небудь.
Сьогодні думи Шевченка є невіддільні від дум нашого народу (Тич., III, 1957, 128);
Червона Армія невіддільна від своєї плоті — радянського народу, який її породив (Десняк, Опов., 1951, 93);
Любов до Батьківщини невіддільна від любові до рідного краю, рідної природи (Ком. Укр., 2, 1966, 82).
Словник української мови (СУМ-11)