1. Словник української мови в 11 томах

невіддільний

НЕВІДДІ́ЛЬНИЙ, а, е. Якого не можна відділити, відокремити від чого-небудь.

Сьогодні думи Шевченка є невіддільні від дум нашого народу (Тич., III, 1957, 128);

Червона Армія невіддільна від своєї плоті — радянського народу, який її породив (Десняк, Опов., 1951, 93);

Любов до Батьківщини невіддільна від любові до рідного краю, рідної природи (Ком. Укр., 2, 1966, 82).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. невіддільний — невідді́льний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. невіддільний — [неив'ід':іл'нией] м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  3. невіддільний — -а, -е. Якого не можна відділити, відокремити від чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. невіддільний — НЕВІДДІ́ЛЬНИЙ, а, е. Якого не можна відділити, відокремити від чого-небудь. Сьогодні думи Шевченка є невіддільні від дум нашого народу (П. Словник української мови у 20 томах
  5. невіддільний — НЕВІДДІ́ЛЬНИЙ (якого не можна відокремити від кого-, чого-небудь), НЕВІД'Є́МНИЙ, НЕВІДНЯ́ТНИЙ, НЕВІДРИ́ВНИЙ (якого не можна відірвати від кого-, чого-небудь). — Він вірив, що історія уже невіддільна від нього (М. Словник синонімів української мови