невідступно
НЕВІДСТУ́ПНО. Присл. до невідсту́пний.
Йду. Невідступно за мною летить хмарка дрібненьких мушок (Коцюб., II, 1955, 226);
Власна тінь, плутаючись поміж дерев, невідступно гналася за ним (Цюпа, Назустріч.., 1958, 345);
Його до останнього часу невідступно мучила думка, чи має він право виступити в пресі (Стельмах, II, 1962, 280).
Словник української мови (СУМ-11)